ВРУЧЕННЯ ОРДЕНУ «ЗА МУЖНІСТЬ ІІІ СТУПЕНЯ» БАТЬКАМ ПЕТРОВА ІВАНА ПЕТРОВИЧА

Сьогодні в Тарутинській селищній раді відбулась урочиста і разом з тим сумна подія з приводу вручення ордену «За мужність» ІІІ ступеня ПЕТРОВУ Івану Петровичу (посмертно) з смт Березине.

Указом Президента України №256/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ПЕТРОВ Іван Петрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Вручив орден батькам ІВАНА Анні Дмитрівні та Петру Миколайовичу Тарутинський селищний голова Сава ЧЕРНЄВ, який  висловив подяку та шану батькам за виховання патріота і висловив щирі співчуття родині.

Хвилиною мовчання усі присутні на зібранні: сім’я Петрових, керівництво та працівники Тарутинської селищної ради, Березинського старостинського округу, депутати селищної ради з смт.Березине, військовослужбовці, вшанували світлу пам'ять відважного сина України.

Іван народився 20 січня 2002 року в селище Березине. Закінчив дев’ять класів місцевої школи. Далі навчався у Білгород-Дністровському морському рибопромисловому коледжі, де отримав диплом техніка-рибовода.

Після закінчення навчання у 2020 році хлопець пішов на контрактну службу до Національної гвардії. За чотири місяці до початку повномасштабного вторгнення Іван потрапив до зони ООС на Донбас. 24 лютого, в перший день війни, його військовий підрозділ направили до Маріуполя на оборону міста від окупантів. Коли зрідка він виходив на зв’язок, було чутно гучні вибухи. Востаннє Іван зателефонував 13 березня 2022 року. З того дня звісток від хлопця не було. Майже півтора роки він вважався зниклим безвісти. 24 липня 2023 року родині офіційно повідомили про загибель Івана. Лише тоді й стало відомо, що воїн загинув під час виконання бойового завдання 20 березня 2022 року в Маріуполі.

З дитячих років хлопець до нестями любив Україну. Ще дитиною, він виявляв сміливість, був врівноваженим та цілеспрямованим, ставав справжнім захисником для молодших братів, коли, ті потребували його підтримки. Навіть маючи сталевий характер воїна, він відчував жагу до прекрасного: добре малював, своїми руками робив сувеніри, ліпив із глини.

Але чомусь ця клята війна забирає найкращих!

В серцях багатьох ПЕТРОВ Іван Петрович навічно залишиться незламним ГЕРОЄМ, відданим сином своєї Батьківщини, безстрашним воїном.

Вічна пам'ять, тобі, наш ГЕРОЮ, та доземний уклін і вдячність!

Слава Україні! Героям слава!