Слово “радониця” сходить до слів “рід” і “радість”, причому особливе місце Радониці в річному крузі церковних свят – відразу після Світлого пасхального тижня – ніби зобов’язує християн не тужити і не нарікати з приводу смерті близьких, а навпаки, радіти їх народженню в інше життя – життя вічне. Перемога над смертю, отримана смертю і воскресінням Христа, витісняє смуток про тимчасову розлуку з рідними.
Нехай разом із нами радіють і наші покійні близькі, хай вони розділять з нами наші надії, наші мрії. Дорогі люди завжди житимуть у наших серцях, у наших спогадах, у наших усмішках. Нехай наші ангели дивляться на нас із небес, хай вони допомагають нам вибирати правильні маршрути. І хочеться вірити, що кожного разу, коли ми їх згадуємо, вони посміхаються нам через хмари…
З повагою,
Тарутинський селищний голова
Сава ЧЕРНЄВ
Facebook
Viber
Telegram
