Стаття 1 Закону України «Про Фермерське господарство» (далі - ЗУ «Про ФГ») визначає, що Фермерське господарство (далі – ФГ, Господарство) є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Також, Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства).
В установчому документі зазначаються:
- найменування господарства,
- місцезнаходження,
- адреса,
- предмет і мета діяльності,
- порядок формування майна (складеного капіталу),
- органи управління, порядок прийняття ними рішень,
- порядок вступу до господарства та виходу з нього,
- інші положення, що не суперечать законодавству України.
Зауважимо, що даний перелік не є вичерпним. Тобто, до статуту ФГ можна включити будь-які положення. Головне, щоб вони не суперечили законодавству України.
Крім того, чинне законодавство не передбачає обов’язку формувати статутний капітал у ФГ. Однак статут, як установчий документ, має містити порядок формування майна Господарства. ЗУ «Про ФГ» використовує для цього схоже поняття «складений капітал».
У чому ж полягає різниця між статутним і складеним капіталом?
Відмінність цих понять у джерелах формування. Поняття «статутний капітал» у податкових, бухгалтерських, господарських та інших відносинах уживається набагато частіше, ніж «складений капітал». Тим не менше, визначення статутного капіталу міститься лише у Законі України «Про банки і банківську діяльність» - це сплачена грошовими внесками учасників банку вартість акцій, паїв банку в розмірі, визначеному статутом. Статутний капітал є джерелом власних коштів підприємства, призначених для формування вагомої частки необоротних і оборотних активів. З наведеного вбачається, що статутний капітал формується з вкладів його засновників, а розмір дорівнює сумі вартості таких вкладів.
Без статутного капіталу у ФГ можна обійтися. Однак, є певні переваги у його формуванні. Контрагенти ФГ бачитимуть грошовий еквівалент майна Господарства та плануватимуть ризики співпраці. Крім того, учаснику ФГ із статутним капіталом простіше продати свою частку у такому капіталі. Тож у статуті бажано врегулювати розподіл часток між учасниками ФГ, процедуру відчуження частки ФГ, порядок внесення вкладів до статутного капіталу тощо.
Зі свого боку, складений капітал, тобто майно ФГ, є ширшим поняттям. Відповідно до статті 19 ЗУ «Про ФГ», до складу майна ФГ можуть належати будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Як вже було зазначено вище, Законом України «Про ФГ» передбачено, що у статуті фермерського господарства повинен зазначатися, в тому числі, порядок формування майна (складеного капіталу). Але, про розмір складеного капіталу зовсім не йдеться. Таким чином, своєрідність складеного капіталу фермерського господарства — необов’язкове встановлення розміру в статуті. Тобто, складений капітал фермерського господарства має плаваючий характер. З іншого боку, законодавством не заборонено зафіксувати такий розмір, якщо на те буде бажання членів фермерського господарства.
Є певні особливості формування складеного капіталу. По суті, в статуті ФГ можна прописати всі моменти формування та зміни складеного капіталу на власний розсуд. Значних законодавчих обмежень немає. У статуті також можуть зазначатись різні варіанти формування складеного капіталу. Наприклад, можливий такий варіант, що майно до складеного капіталу вноситься за потреби і оформляється актом приймання-передачі, підписаним всіма членами господарства чи тільки деякими членами тощо.
Звертаємо увагу, що згідно ст.3 ЗУ «Про ФГ», членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Щодо того, чи всі члени господарства повинні вносити майно до складеного капіталу, слід зазначити, що для того аби бути членом фермерського господарства, вносити майно до складеного капіталу необов’язково. Обов’язково брати трудову участь у господарстві.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що складений капітал Фермерського господарства не є тотожним його статутному капіталу – перше поняття є ширшим, а джерела його формування набагато різноманітніші.
Відділ державної реєстрації
Тарутинської селищної ради
Facebook
Viber
Telegram
