Проєкт рішення Тарутинської селищної ради «Про затвердження Правил утримання домашніх, свійських тварин та птиці на території Тарутинської територіальної громади»


ПРОЄКТ-РА-про-затвердж-правил-утрим-тварин.docxЗавантажити
Друк

 

gerb

ТАРУТИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

БОЛГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П Р О Є К Т   Р І Ш Е Н Н Я

 

Про затвердження Правил утримання

домашніх, свійських тварин та птиці на

території Тарутинської територіальної

громади

 

Відповідно до ст.ст. 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про захист тварин від жорсткого поводження», «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ветеринарну медицину», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», Тарутинська селищна  рада

 

В И Р І Ш И Л А:

 

1. Затвердити Правила утримання домашніх, свійських тварин та птиці на території Тарутинської селищної територіальної громади (Додаток)

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту та   на  постійну комісію з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту.

 

 

Тарутинський селищний голова                                         Сава ЧЕРНЄВ


Додаток 1

до проєкту рішення

Тарутинської селищної ради

№ _______ від ________

 

Правила утримання домашніх, свійських тварин та птиці

на території  Тарутинської  територіальної громади

 

  1. Загальні положення

1.1. Правила утримання домашніх, свійських тварин та птиці на території Тарутинської територіальної громади (надалі - Правила) розроблено з метою врегулювання відносин у сфері поводження з домашніми, свійськими тваринами та птицею, забезпечення відповідного санітарного, екологічного та епізоотичного стану території громади відповідно до Законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ветеринарну медицину», «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та інших нормативно-правових актів та документів. Правила – є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги до утримання домашніх, свійських тварин та птиці в населених пунктах Тарутинської територіальної громади.

1.2. Ці Правила поширюються на відносини, що виникають у зв'язку з утриманням домашніх, свійських тварин та птиці і поводженням з ними фізичних та юридичних осіб.

1.3. Суб'єкти господарювання, громадяни, іноземці, особи без громадянства – власники собак, котів, свійської худоби та птиці тощо зобов'язані дотримуватись ветеринарно-санітарних правил, санітарно-гігієнічних норм і правил їх утримання, визначених нормативно - правовими актами за умови обов'язкового забезпечення безпеки людей.

1.4. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх, свійських тварин та птицю зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

1.5. Домашні тварини можуть належати на праві власності юридичній або фізичній особі, яка досягла 16 років і спроможна забезпечити належне утримання тварин відповідно до природних (фізіологічних) та видових потреб. Для задоволення потреб власного виробництва, сировині тваринницького походження, отримання доходів до сімейних бюджетів від частки їх реалізації в особистих господарствах жителями Тарутинської територіальної громади (далі власниками) утримуються різні види домашніх, свійських тварин та птиці.

1.6. Відповідальність за дії тварин несуть їх власники, особи, яким тварини належать на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству, а також особи, які супроводжують тварину. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

1.7. Правила базуються на наступних принципах:

- гуманного ставлення до тварин;

- участі органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, територіальних органів Держпродспоживслужби та ветеринарної медицини, громадських організацій (представників інших організацій, установ тощо) та зацікавлених фізичних та юридичних осіб у заходах щодо вирішення проблем, пов'язаних з утриманням тварин;

- обліку та регулювання чисельності тварин гуманними методами;

- обов'язкового виконання власниками тварин вимог цих Правил, а також ветеринарно-санітарних норм, забезпечення належного епізоотичного та санітарно-епідеміологічного стану в населених пунктах Тарутинської  територіальної громади;

- забезпечення належних умов для гармонійного співіснування людей та тварин в населених пунктах Тарутинської  територіальної громади.

 

  1. Визначення термінів

Гуманне ставлення до тварин - дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращання якості їх життя тощо.

Домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

 Сільськогосподарські тварини – тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження;

 утримання в домашніх умовах — це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку.

          Притулки для тварин – неприбуткові установи, спеціально призначені та облаштовані для утримання безпритульних тварин.

Безпритульні тварини - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини.

Жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин.

Потенційно небезпечні собаки – собаки, які належать до порід собак, визначених потенційно небезпечними, а також особини, які мають фенотипічні ознаки цих порід. Службові собаки та собаки бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки.

Собаки, що визнані небезпечними – собаки, які незалежно від породи вже проявили неспровоковану агресію до людей і тварин, що підтверджено відповідним протоколом (актом), складеним з дотриманням вимог законодавства України.

          Евтаназія – гуманні методи умертвіння тварин, що виключають їх передсмертні страждання.

Екскременти – відходи життєдіяльності тварини.

Інші поняття та терміни у цих Правилах вживаються у значенні, які наведені в Законах України «Про благоустрій населених пунктів» та «Про захист тварин від жорстокого поводження», а також Методичних рекомендаціях з розроблення правил утримання домашніх тварин у населених пунктах, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02.06.2009 № 264.

 

  1. Вимоги до утримання домашніх та інших тварин

3.1 Загальні правила утримання домашніх та інших тварин:

3.1.1. Кількість тварин, яких може утримувати фізична чи юридична особа, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права осіб, які мешкають поруч, шляхом утворення значних неприємних запахів, створення звукового та іншого впливу в порушення діючого санітарно-епідеміологічного законодавства.

3.1.2. Гранична кількість утримання домашніх тварин:

- котів у приватному секторі – не більше 4 тварин (у разі перевищення граничної кількості тварин, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів);

- котів у багатоквартирних житлових будинках – не більше 3 тварин (у разі перевищення граничної кількості тварин, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів суміжних квартир);

- собак у приватному секторі – не більше 3 тварин (у разі перевищення граничної кількості тварин, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів);

- собак у багатоквартирних житлових будинках – не більше 2 тварин (у разі перевищення граничної кількості тварин, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів суміжних квартир).

- інші домашні тварини - дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, не порушуючи законних прав та інтересів інших фізичних і юридичних осіб.

3.1.3. Умови утримання тварин повинні задовольняти їхні природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

3.1.4. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідний простір, температуру повітря, режим вологості і вентиляції, природне освітлення та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

3.1.5. Утримання тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог законодавства.

3.2. Утримання домашніх та інших тварин дозволяється:

а) у квартирах, в яких проживає одна сім’я, а також в будинках, що належать громадянам на правах приватної власності, за кількістю, обмеженою можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цих Правил;

б) у квартирах, де проживає кілька сімей, лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;

 в) у «зоокутках» дитячих, освітніх і оздоровчих закладів – з дозволу відповідного органу за погодженням з територіальним органом Держпродспоживслужби;

г) у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив’язі або без неї;

д) юридичним особам – в обладнаних приміщеннях або на прив’язі.

3.2.1. Дозволяється утримувати собак без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

3.2.2. Дозволяється утримувати домашніх та інших тварин без повідків і намордників під час проведення виставок та спортивних змагань.

3.2.3. Власники домашніх тварин мають право на території присадибної земельної ділянки за умови, якщо її огорожа забезпечує ізоляцію тварини на цій території, утримувати домашніх тварин (собак) з метою охорони об’єктів будівництва, територій підприємств, установ, організацій за умови наявності обладнаних приміщень або на прив’язі, в тому числі юридичні особи за умови наявності погодження зі службою ветеринарної медицини та відмітки про щорічне щеплення проти сказу.

3.3. Утримання потенційно небезпечних домашніх тварин:

3.3.1. Придбання потенційно небезпечних порід собак, визнаних небезпечними (додаток 1) дозволяється лише особам, які досягли 18-річного віку.

3.3.2. Власники собак, породи яких зазначені у додатку 1 відповідно до вимог порядку і правил обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2002 № 944 повинні укладати договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам.

3.4. Особи, які утримують домашніх та інших тварин, зобов’язані:

3.4.1. Дотримуватись вимог цих Правил, правил громадського порядку, норм співіснування, ветеринарних та санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилих приміщень;

3.4.2. Не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб, не створювати загрози безпеці людей;

3.4.3. Забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

3.4.4. Реєструвати (перереєструвати) домашніх та інших тварин (у тому числі, породних собак та котів);

 3.4.5. Новопридбаних домашніх та інших тварин зареєструвати протягом десяти календарних днів з дня придбання (купівлі, отримання в дар тощо) тварини;

3.4.6. Тримати тварин (власникам тварин, які мають у володінні та (або) користуванні земельні ділянки) на прив’язі і спускати їх з прив’язі лише на території, що має огорожу, яка унеможливлює проникнення тварин за її межі, застерігати написом при вході та по периметру об’єкта або території про наявність таких тварин;

3.4.7. Виводити собак до місць та зон їх вигулу лише у наморднику (крім собак дрібних порід та їх метисів) та на повідку (для порід собак, які зазначені у додатку 1 - на короткому повідку не більш ніж 1,2 м.) з прикріпленими до нашийника ідентифікуючими позначками, маючи при собі засоби для прибирання екскрементів тварини;

3.4.8. Забезпечити умови недопущення втечі тварини та нападу її на людей та інших тварин;

3.4.9. Не допускати забруднення екскрементами тварин приміщень, сходових площадок та інших місць загального користування в будинках, дворах і на вулицях, шляхом прибирання екскрементів (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів);

3.4.10. Забезпечувати своєчасне надання домашній та іншій тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо). При проведенні больових процедур застосовувати знеболюючі препарати;

3.4.11. Дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;

3.4.12. Надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;

3.4.13. Запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин;

3.4.14. У разі неможливості подальшого утримання тварини передати її у власність іншої, здати до спеціалізованого притулку;

3.4.15. У випадку загибелі тварини у найкоротші терміни повідомляти ветеринарну лікарню за місцем проживання, здавати реєстраційні посвідчення, і номерні знаки – до установи, яка їх видавала;

3.4.16. Негайно повідомляти заклади охорони здоров’я і ветеринарної медицини про випадки укусу або травмування твариною людини або іншої тварини, а також доставляти у ветеринарну установу тварин, які покусали людей чи інших тварин або заподіяли їм травми, для огляду і карантинування протягом 10 днів, а покусаних тварин – для огляду і лікування. У разі, коли неможливо доставити вказаних тварин, що покусали, повідомляти про них орган уповноважений у сфері поводження з домашніми та іншими тваринами в Тарутинський територіальній громаді з метою вилову й доставки її до державної установи ветеринарної медицини;

3.4.17. Запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

3.5. Особа, яка супроводжує домашню тварину, зобов’язана забезпечити:

3.5.1. Безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;

3.5.2. Безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

3.5.3. Безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;

3.5.4. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

3.6. Власникам домашніх тварин забороняється:

3.6.1. Утримувати домашніх тварин незареєстрованими;

3.6.2. У стані алкогольного або наркотичного сп’яніння вигулювати тварин;

3.6.3. Вигулювати собак, що визнані небезпечними, без повідка і намордника у невизначених спеціально для вигулу місцях;

3.6.4. Приводити тварин (крім тварин супроводу – собак-поводирів) у приміщення магазинів (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об’єктів громадського харчування, а також освіти та культури, на територію дитячих і спортивних майданчиків, інші місця загального користування тощо без письмового дозволу адміністрації об'єкту;

3.6.5. Доручати вигул собак особам, яким не виповнилося 14 років, психічно хворим, визнаним недієздатними або фізично неспроможними керувати твариною;

3.6.6. Купувати, продавати або дарувати тварин, брати участь у виставках, спортивних змаганнях та інших заходах без відповідного ветеринарного документа встановленого зразка;

3.6.7. Примушувати тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмування;

3.6.8. Нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;

3.6.9. Використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень;

3.6.10. Розводити тварин з уродженими патологіями, генетично та фізіологічно несумісних тварин;

3.6.11. Розводити тварин зі спадково закріпленою агресивністю;

3.6.12. Кидати тварину, залишати в безпомічному становищі;

3.6.13. Жорстоко поводитись з тваринами, спричиняти біль, нестерпні фізичні та психічні страждання, залишати бездоглядними, зумовлювати загибель тварини або здійснювати у відношенні до тварини інші неприпустимі дії;

3.6.14. Жебракувати з тваринами;

3.6.15. Залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С;

3.6.16. Замуровувати тварин у підвальних приміщеннях;

3.6.17. Залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів;

3.6.18. Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше +20°С або менше 0°С;

3.6.19. Залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів та примушувати до бігу за моторними транспортними засобами;

3.6.20. Викидати екскременти, трупи домашніх та інших тварин у контейнери для збору побутових відходів чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях;

3.6.21. Проводити собачі бої;

3.6.22. Примушувати до нападу одних тварин на інших, крім випадків використання собак мисливських порід, а також інших ловчих звірів та птахів для полювання;

3.6.23. Вигулювати або виводити в місця загального користування хижих тварин, а також хворих на інфекційні захворювання;

3.6.24. Проводити дослідження чи науково-медичні маніпуляції на тваринах, що можуть призвести до генетичних змін;

3.6.25. Застосовувати до тварин фармакологічні та механічні засоби допінгу;

3.6.26. Інші дії чи бездіяльність, що суперечить принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

3.7. Забороняється утримувати тварин:

3.7.1. Особам, на яких накладалося адміністративне стягнення або застосовувалися заходи впливу за вчинення правопорушення, пов’язаного з порушенням Закону України «Про ветеринарну медицину», жорстоким поводженням з тваринами, - протягом року з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення чи застосування заходів впливу;

3.7.2. Особам, які притягалися до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами або були звільнені від кримінальної відповідальності та провадження у справі закрито за нереабілітуючими обставинами, або стосовно яких були застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, - протягом 10 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі за нереабілітуючими обставинами, або рішенням про застосування, продовження, зміну примусових заходів медичного чи виховного характеру.

3.8. Вилов та тимчасова ізоляція безпритульних, домашніх тварин.

3.8.1. Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову. Повторному вилову (але не більше одного разу на рік) для проведення повторної вакцинації та адаптації підлягають тварини, які раніше були виловлені, ідентифіковані та зареєстровані. Такі тварини розміщуються у притулки для тварин або центри реабілітації тварин, або під нагляд громадських та благодійних організацій, які зобов’язані забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або повертаються до ареалу перебування (у місця вилову) для вільного проживання.

3.8.2. Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

3.8.3. Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров'я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування.

3.8.4. Вилов безпритульних тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

3.8.5. Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову можуть утримуватися на карантині підприємствами або громадськими організаціями, що здійснюють вилов, і повертаються власникам або особам, які здійснюють опіку над такими тваринами, з дозволу ветеринарної установи після оплати вартості витрат на вилов і утримання.

3.8.6. Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

3.8.7. Власники зобов'язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.

 

  1. Особливості утримання свійських тварин і птиці

4.1. Кількість тварин, яких може утримувати фізична чи юридична особа, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права осіб, які мешкають поруч, шляхом утворення значних неприємних запахів, створення звукового та іншого впливу в порушення діючого законодавства.

4.2. Гранична кількість утримання свійських тварин і птиці на території приватного сектору:

- доросла птиця – не більше 100 голів, страусів – не більше 15 голів (у разі перевищення граничної кількості, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів);

- мала рогата худоба – не більше 8 голів (у разі перевищення граничної кількості, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів);

- велика рогата худоба – не більше 2 голів (у разі перевищення граничної кількості, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів);

- кролі – не більше 30 голів з приплодом (у разі перевищення граничної кількості, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів);

- свині – не більше 5 голів (у разі перевищення граничної кількості, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів);

- коні – не більше 2 голів (у разі перевищення граничної кількості, дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, з обов’язковим отриманням письмової згоди від сусідів);

- інші свійські тварини - дозволяється їх утримання при можливості забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог законодавства та цих Правил, не порушуючи законних прав та інтересів інших фізичних і юридичних осіб.

4.3. Гранична кількість утримання свійських тварин і птиці в малих сільських господарствах за межами населених пунктів:

- птахоферми – до 700 голів птиці;

- рогатої худоби – до 200 голів з приплодом;

   в тому числі – вівці – до 400 голів з приплодом;  

- свиноферми – до 200 голів з приплодом.

4.4. На території приватних садиб допускається влаштування господарських будівель для утримання свійських тварин, при умові виконання вимог, викладених у ДБН Б.2.2-12:2019. Скарги про утримання на приватних подвір’ях свійських тварин та птиці розглядаються комісією, створеною органом місцевого самоврядування Тарутинської територіальної громади, за участі територіальних органів Держпродспоживслужби та ветеринарної медицини (представників інших організацій, установ тощо). У ході роботи комісії розглядаються плани земельних ділянок  та технічна документація на забудову. На планах повинні бути вказані господарчі будівлі для утримання тварин. У випадку їх відсутності на затверджених планах земельних ділянок та технічних паспортах на домоволодіння, наявність цих господарських приміщень вважається самовільною забудовою.

4.5. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з утриманням та обігом тварин, зобов'язані:

- зареєструвати продуктивних тварин у відповідних державних установах ветеринарної медицини;

- утримувати у чистоті приміщення для тварин і птиці та прилеглі до них території;

- проводити профілактичні заходи боротьби з комахами та гризунами двічі на рік (восени та весною), та поточні (при виявленні шкідників);

- виконувати законні вимоги уповноважених представників державних органів, органу місцевого самоврядування та територіальних органів Держпродспоживслужби і ветеринарної медицини, щодо здійснення протиепізоотичних заходів та/або заходів карантину тварин, включаючи обмеження на переміщення тварин та/або осіб, що мали контакт з хворими тваринами або з тваринами, щодо яких є підозра на захворювання на хворобу, що підлягає повідомленню, та інших ветеринарно-санітарних заходів;

 - негайно інформувати уповноважених представників державних органів, органу місцевого самоврядування та ветеринарної медицини про раптову загибель тварин, підозру на захворювання або виявлення хвороби, що підлягає повідомленню, або поведінку тварин, яка їм невластива;

 - перед переміщенням тварин з потужностей (об'єктів), де вони утримуються, отримати від уповноважених представників державних органів, органу місцевого самоврядування та ветеринарної медицини дозвіл на їх переміщення; - доставляти тварин у визначене місце або забезпечувати належні умови за місцем утримання тварин для проведення ветеринарного огляду, діагностичних, профілактично-лікувальних обробок, включаючи дослідження і щеплення. У разі необхідності забезпечувати надійну фіксацію тварини при проведенні маніпуляцій, транспортування (доставки) відібраних зразків тканин, крові та інших матеріалів для діагностичних аналізів;

- виконувати всі вказівки ветеринарного лікаря з проведенням заходів, необхідних для попередження заразних захворювань тварин та птиці;

- у будівлях утримання худоби, де відсутня каналізація, встановити непроникний рідино-збірник із герметичною кришкою;

 - завозити на територію Тарутинської територіальної громади сільськогосподарських тварин та птицю за наявності супровідних ветеринарних документів;

- проводити забій сільськогосподарських тварин тільки на організованих забійних пунктах. Забій птиці та кролів, які належать громадянам, може проводитися подвірно з обов'язковою очисткою та дезінфекцією місця забою, фізичним особам, для власного споживання, дозволяється здійснювати забій великої худоби на території своєї присадибної ділянки;

- забороняється проводити лікування препаратами без призначення лікарем ветеринарної медицини: антимікробні, противірусні, протизапальні, імунобіологічні, гормональні.

4.6. Власникам сільськогосподарських (продуктивних) тварин та птиці забороняється випасати їх на вулицях та в інших громадських місцях (парках, скверах тощо) Тарутинської територіальної громади, а також утримувати сільськогосподарських (продуктивних) тварин, птицю та бджіл на балконах багатоквартирних будинків.

 

  1. Обов’язки та права власників тварин та птиці

5.1. З метою забезпечення відповідної санітарної культури, очищення, прибирання вулиць, висадки квітів, збереження інших зелених насаджень, впорядкування пам’ятних місць, місць масового відпочинку людей, власники тварин, птиці, собак і котів зобов’язані дотримуватися певних правил.

5.1.1. Особи, які утримують тварин та птицю, зобов'язані:

- заводити тварин і птицю виходячи з наявних умов їх утримання та догляду;

- забезпечувати тваринам необхідні умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог чинного законодавства;

- дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації приміщення, де утримуються тварини (місце постійного утримання), та норм співжиття;

- забезпечувати своєчасне надання домашнім тваринам ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);

- реєструвати тварин згідно вимог законодавства;

- реєструвати новопридбаних тварин протягом десяти днів з дня їх придбання;

- випасати тварин та вигулювати птицю тільки у відведених для цього місцях, індивідуальних огороджених толоках, індивідуальних подвір’ях, інших дозволених місцях. Випасання тварин має проводитись під доглядом власників;

 - не допускати бездоглядного бродіння худоби вулицями, скверами, кладовищами Тарутинської  територіальної громади, в місцях, облаштованих для відпочинку людей, на території дитячих ігрових майданчиків, шкільного двору, знищення та забруднення худобою газонів, клумб, пошкодження зелених насаджень, посівів сільськогосподарських підприємств, громадян, незібраного врожаю сільськогосподарських культур;

- прибирати екскременти за своїми тваринами;

- у разі неможливості подальшого утримання тварини передати її за можливістю у власність до іншої особи;

- власники зобов’язані дбати про безпеку належних їм тварин щодо інфекційних захворювань, насамперед захворювань, небезпечних для здоров’я людей. У відповідності з ветеринарно-санітарними вимогами власники мають періодично піддавати власних тварин ветеринарно-діагностичним та клінічним обстеженням, профілактичним вакцинаціям та обробкам;

- негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам та негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила такі дії, у ветеринарну установу для огляду;

- у разі захворювання тварини або птиці, власник зобов’язаний повідомити про це ветеринарну установу, до зони обслуговування якої належить, неухильно виконувати усні або письмові вказівки ветеринарного спеціаліста щодо організації проведення лікування, вимушеного забою чи утилізації трупа тварини, птиці;

- дотримуватися вимог цих Правил, вимог нормативно-правових актів, ветеринарних та санітарних норм, не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб, не створювати загрози для безпеки людей, а також іншим тваринам;

 - за порушення правил утримання тварин, птиці, собак і котів, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою території населеного пункту власники тварин притягуються до адміністративної відповідальності у відповідності з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

5.1.2. Власники великої та дрібної рогатої худоби, свиней та коней окрім зазначених вище вимог повинні:

- буйних з проявами агресії до людей, особливо дітей, тварин (биків, жеребців, інших) утримувати тільки на стійлі;

- утримувати худобу у приміщеннях або загонах, передбачених для їх утримання, розташованих не ближче ніж 15 м від жилих приміщень і не менш ніж 50 м від дитячих, лікувальних та харчових закладів;

- систематично проводити заходи боротьби з комахами та гризунами;

- своєчасно проводити ветеринарний огляд худоби на наявність відповідних захворювань (бруцельоз, лейкоз, сказ, туберкульоз, сибірська виразка) та здійснювати необхідні щеплення;

 - до місця випасу худобу проводити на прив’язі (мотузці);

- випас худоби проводити лише у відведених для цих цілей місцях під наглядом відповідальної особи (пастуха), який несе відповідальність за збереження і цілісність ввіреного йому поголів’я;

 - здійснювати складування кормів, гною і компосту тільки на території присадибної ділянки, у винятковому випадку на відведеній органом місцевого самоврядування земельній ділянці з обов’язковим виконанням протипожежних, санітарних, ветеринарних і естетичних правил і норм;

 - забій худоби, свиней, коней проводити в спеціально обладнаних для цього забійних пунктах або на території особистих домоволодінь, при цьому виключаючи попадання забійних відходів на вулиці, провулки та інші території населеного пункту.

5.1.3. Власники дрібних тварин та птиці окрім зазначених вище вимог повинні:

- утримувати дрібних тварин та птицю в спеціально обладнаних відповідно до санітарних та ветеринарних норм приміщеннях або загонах, які виключають їх проникнення на територію сусідніх ділянок та домоволодінь;

- випускати птицю за територію присадибної ділянки забороняється;

- вигул водоплавної птиці проводити на штучно створених в межах присадибної ділянки водоймах. Створення штучних водойм і загонів за межами присадибної ділянки заборонено.

5.2. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з утриманням та обігом тварин, зобов’язані:

1) забезпечувати, щоб тварини, яких вони вирощують, утримують та/або здійснюють їх обіг, не мали хвороб, що підлягають повідомленню;

2) виконувати законні вимоги державних ветеринарних інспекторів та офіційних ветеринарних лікарів щодо здійснення протиепізоотичних заходів та/або заходів карантину тварин, включаючи обмеження на переміщення тварин та/або осіб, що мали контакт з хворими тваринами або з тваринами, щодо яких є підозра на захворювання на хворобу, що підлягає повідомленню, та інших ветеринарно-санітарних заходів;

3) негайно інформувати державного ветеринарного інспектора, офіційного ветеринарного лікаря або посадових осіб державних органів ветеринарної медицини про раптову загибель тварин, підозру на захворювання або виявлення хвороби, що підлягає повідомленню, або поведінку тварин, яка їм невластива;

4) перед переміщенням тварин з потужностей (об’єктів), де вони утримуються, отримати від державного ветеринарного інспектора дозвіл на їх переміщення;

5) охороняти здоров’я та благополуччя тварин шляхом:

а) забезпечення виконання ветеринарно-санітарних заходів, включаючи зоогігієнічні вимоги та умови, що мають забезпечуватися на потужностях для утримання тварин;

б) забезпечення тварин якісними та безпечними кормами і водою;

в) застосування профілактичних ветеринарно-санітарних заходів щодо здоров’я тварин;

г) своєчасного звернення за послугами лікаря ветеринарної медицини щодо встановлення діагнозу та лікування хворих тварин;

ґ) використання ветеринарних препаратів згідно з вказівками лікаря ветеринарної медицини;

д) недопущення жорстокого поводження з тваринами;

е) забезпечення належних транспортних засобів для переміщення тварин;

6) виконувати вимоги щодо ідентифікації тварин, що їм належать, у тому числі котів, собак та інших дрібних домашніх тварин, які ідентифікуються за допомогою мікрочипів;

7) доставляти тварин у визначене місце або забезпечувати належні умови за місцем утримання тварин для проведення ветеринарного огляду, діагностичних, профілактично-лікувальних обробок, включаючи дослідження і щеплення. У разі необхідності забезпечувати надійну фіксацію тварини при проведенні маніпуляцій, транспортування (доставки) відібраних зразків тканин, крові та інших матеріалів для діагностичних аналізів;

8) вести облік кожної продуктивної тварини стосовно придбання та застосування ветеринарних лікарських засобів, ветеринарних імунобіологічних засобів і лікувальних кормів та зберігати ці записи не менше трьох років;

9) сприяти державним ветеринарним інспекторам та офіційним ветеринарним лікарям у виконанні службових обов’язків;

10) на вимогу державних ветеринарних інспекторів або офіційного ветеринарного лікаря надавати зразки неїстівних продуктів тваринного походження для проведення відповідних досліджень.

 

  1. Реєстрація домашніх тварин

6.1. Обов'язковій реєстрації підлягають домашні тварини (окрім декоративних папуг та акваріумних риб), що належать на правах власності або інших підставах фізичним або юридичним особам і перебувають на території  територіальної громади.

6.2. Перереєстрація домашніх тварин проводиться у разі зміни місця проживання чи реєстрації власника домашньої тварини або зміни власника тварини.

6.3. Реєстрація тварини здійснюється один раз і є дійсною на протязі всього життя тварини.

6.4. Особи, які проживають (зареєстровані) поза межами Тарутинської територіальної громади, але перебувають на її території з домашньою твариною більше 30 діб, повинні зареєструвати тварину у встановленому порядку.

6.5. Реєстрація власниками домашніх собак на території Тарутинської територіальної громади є обов’язковою з двомісячного віку.

6.6. Реєстрація та електронна ідентифікація домашніх тварин проводитися протягом десяти календарних днів з дня придбання (купівлі, отримання в дар тощо) тварини;

6.7. Реєстрація здійснюється уповноваженими на те працівниками організацій, підприємств, установ за місцем проживання (реєстрації) власника;

6.8. Електронна ідентифікація домашніх тварин проводиться лікарем ветеринарної медицини;

6.9. Уповноважені на те організації, підприємства, установи у п’ятиденний термін з моменту реєстрації видають власнику зареєстрованої тварини реєстраційне посвідчення і надають друковане видання цих Правил, а також ознайомлюють власника домашньої тварини з ветеринарно-санітарними вимогами до її утримання;

 

  1. Профілактичні та протиепізоотичні заходи

7.1. У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання власник повинен негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря. Тимчасова ізоляція тварин може проводитись у встановленому порядку, якщо тварина є небезпечною для оточуючих.

7.2. У випадку укусу або травмування собакою чи котом людини, власник або постраждала особа повинні негайно інформувати державні заклади охорони здоров'я і органи ветеринарної медицини.

7.3. Про кожний випадок укусу домашніх собак та котів дикими тваринами, бездоглядними чи безпритульними собаками або котами, а також при підозрі захворювання тварин на сказ власник повинен негайно повідомляти заклад ветеринарної медицини та ізолювати таких тварин.

 

 

  1. Транспортування домашніх тварин

8.1. Транспортування домашніх тварин (дрібних звірів і птахів у клітках, а також собак у намордниках за наявності повідків та котів з пред'явленням відповідних документів на них про реєстрацію) у громадському транспорті дозволяється:

- при відсутності знаку заборони при вході;

- на задній площадці транспортного засобу;

- при наявності індивідуального номерного знаку (жетону);

- для собак дрібних порід та котів у спеціальних контейнерах, що забезпечують надійну ізоляцію тварини, а також безпечні для її здоров'я;

- за умов дотримання громадського порядку та чистоти в місцях загального користування і гарантії безпеки іншим особам чи тваринам.

8.2. Під час транспортування тварини особа, яка її супроводжує, повинна упереджувати порушення санітарно-гігієнічних умов.

8.3. Під час транспортування тварини особа, яка її супроводжує, несе відповідальність за її життя та здоров'я.

 

  1. Умови продажу домашніх тварин

 9.1. Продаж домашніх тварин повинен здійснюватися у спеціально відведених місцях, що відповідають ветеринарно-санітарним вимогам.

9.2. Місця для продажу тварин повинні бути обладнані таким чином, щоб тварину було видно, але при цьому до неї не було б фізичного доступу третіх осіб.

9.3. Забороняється продаж тварин у невизначених спеціально для цього місцях.

 

  1. Дії, пов’язані з похованням або утилізацією трупів домашніх тварин

10.1. Власники загиблих домашніх тварини повинні у 2-денний термін письмово проінформувати про факт та причину смерті тварини. Письмове повідомлення направляється у ветеринарний заклад, який здійснив реєстрацію домашньої тварини.

10.2. Не дозволяється викидати трупи тварин в контейнери для збору сміття.

10.3. Відшкодування витрат, пов'язаних з транспортуванням трупів тварин, їх похованням або утилізацією проводиться за рахунок власника домашньої тварини.

 

11.Контроль за додержанням цих правил

11.1. Контроль за дотриманням вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів у цій сфері з боку Тарутинської територіальної громади здійснює спеціально створена комісія та уповноважені на те посадові особи, а також територіальні органи Держпродспоживслужби та ветеринарної медицини (представники інших організацій, установ тощо), які в межах своїх повноважень, у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері утримання тварин, складають приписи та протоколи з подальшим наданням їх на розгляд до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тарутинської територіальної громади;

11.2. Територіальні органи Держпродспоживслужби та ветеринарної медицини здійснюють контроль за додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, забезпечують організацію реєстру та проведення протиепізоотичних заходів;

11.3. Суб’єкти господарювання, фізичні особи здійснюють громадський контроль за додержанням цих Правил власниками тварин, забезпечують утримання підвалів, горищ та інших технічних приміщень у будинках закритими або відповідно обладнаними для запобігання проникненню до них тварин.

 

  1. Відповідальність за порушення правил

12.1. За порушення цих Правил, вимог нормативно-правових актів в даній сфері, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою території населеного пункту, прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб а також створення загрози безпеці людей та інших тварин власники тварин (винні юридичні і фізичні особи) притягуються до адміністративної відповідальності у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення або до кримінальної відповідальності відповідно до Кримінального Кодексу України.


Додаток № 1

до Правил утримання

домашніх, свійських тварин

та птиці на території

Тарутинської територіальної громади

 

Перелік порід собак, яких визнано потенційно небезпечними

 

  1. Аіді (вівчарка атласька)
  2. Айну (собака айнський, хоккайдо)
  3. Акбаш
  4. Акіта-іну
  5. Акіта американський (собака великий японський)
  6. Бандог американський
  7. Бергамаско (вівчарка бергамська)
  8. Брохольмер датський
  9. Був’є арденський
  10. Був’є фланерський
  11. Бульдог алапаський чистокровний (отто)
  12. Бульдог американський
  13. Бульдог мальорський (ка-де-бо, перо де пресо мальоркін)
  14. Бульмастиф
  15. Бультер’єр англійський
  16. Бультер’єр англійський стафордширський
  17. Бурбуль південноафриканський
  18. Вівчар картський (вівчарка картська)
  19. Вівчарка голландська
  20. Вівчарка грецька
  21. Вівчарка ештрельська (португальська горна)
  22. Вівчарка кавказька (вовкодав кавказький)
  23. Вівчарка середньоазіатська (алабай, вовкодав середньоазіатський)
  24. Вівчарка східноєвропейська
  25. Вівчарка французька (Босерон)
  26. Вовкодав ірландський
  27. Гампр
  28. Доберман
  29. Дог аргентинський (аргентинський мастиф)
  30. Дог канарський
  31. Кангал
  32. Кане-корсо
  33. Као де кастро лаборейро
  34. Као де сера де астрела (португальський пастуший собака)
  35. Марема (вівчарка маремо-абруцька)
  36. Мастиф англійський
  37. Мастиф бельгійський
  38. Мастиф піренейський
  39. Мастиф тибетський
  40. Московська сторожова
  41. Перо де преса канаріо (собака канарський)
  42. Піт-бультер’єр американський
  43. Рафейру дуалінтежу (собака португальський сторожовий)
  44. Ріджбек родезійський
  45. Ріджбек тайський
  46. Ротвейлер
  47. Собака вовчий італійський
  48. Собака вовчий саарлоський (вольфхаунд)
  49. Собака вовчий чеський
  50. Тер’єр американський стафордширський
  51. Тоза-іну (собака японський бійцівський)
  52. Метиси всіх зазначених порід

 

Без коментарів.